Обдарована дитина

       Обдарованість — це індивідуальні психологічні ресурси особистості, які закладені природою. Обдарованість — досить складна по своїй природі психологічна якість дитини. Вирішальним в обдарованості є мотивація. 

       На формування обдарованості дитини впливають як природні, так і соціальні фактори її життя. Природні фактори ведуть до виявлення інтимних механізмів формування обдарованості і, в кінцевому результаті, до їх психологічної природи. Соціальні фактори фіксують вікові зміни в розвитку обдарованості людини і виявляють умови, що спонукають їх розвитку. 

       З точки зору психолога, щоб бачити світ у його багатогранності, треба мати сенсорну відкритість, тобто сприймати світ без будь-яких фільтрів. А таке сприймання б'є по нервах і серцю. Але висока сенсорність сприяє обдарованості. Обдарованість знаходиться в прямій залежності від рівня сприймання. Найбільш обдаровані діти демонструють високий ступінь цілісного сприйняття, уваги та емоційності. Тому вони відрізняються від інших дітей і потребують постійної уваги з боку батьків, вчителів, суспільства. 

       Обдарованість виявляється тільки у дії. Її треба вишукувати не в особливій будові мозку, не в конструкції тіла, не в тонкощах слуху, не в будь-яких інших здібностях, обдарованість — це здатність оригінально вирішувати усім добре відоме завдання.

Робота з обдарованими учнями здійснюється за наступними етапами:

-       Діагностичні заходи по виявленню обдарованих учнів.

-       Підбір індивідуальних навчальних програм з метою розкриття потенційних можливостей обдарованих дітей під час навчально-виховного процесу.

-       Створення умов для пізнання та вдосконалення обдарованими учнями своїх професійно значущих здібностей.

-       Забезпечення участі обдарованої учнівської молоді у олімпіадах з базових дисциплін та конкурсах обласного і Всеукраїнського рівня.

-       Залучення учнів до пошукової діяльності – роботи за методом проектів.